Свято започатковане 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».
Також одна з традицій свята - радіодиктант національної єдності. Цього року українці 23-й рік поспіль писатимуть радіодиктант - текст його створила українська поетеса та перекладачка Катерина Калитко, називається він "Дороги України", читатиме - актор театру та кіно Олексій Гнатковський.
Написати радіодиктант (а потім надіслати його на перевірку) може кожен бажаючий, у будь-якій точці світу. Головна мета радіодиктанту єдності - не перевірити знання, а об'єднати українців в Україні та за її межами.
Учні Лиманського Ліцею №4 також долучилися до написання диктанту
Учні, учителі, випускники попередніх років, робітники консультпункту Лиманського ліцею №4 долучилися до національного флешмобу на підтримку української мови:написання радіодиктанту національної єдності – 2023.
Головне: радіодиктант — це акція єднання з Україною, а не лише перевірка знань.
А ви знали що … 1.Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час. Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «вороженьки».
2.Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п»; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов.
3.В українській мові й донині збереглися назви місяців з давньослов’янського календаря — сiчень (час вирубки лісу), лютий (люті морози), березень (тут існує кілька тлумачень: починає цвісти береза; брали березовий сік; палили березу на вугілля), квітень (початок цвітіння берези), травень (зеленіє трава), червень (червоніють вишні), липень (початок цвітіння липи), серпень (від слова «серп» , що вказує на час жнив), вересень (цвітіння вересу), жовтень (жовтіє листя), листопад (опадає листя з дерев), грудень (від слова «груда» — мерзла колія на дорозі)
4.Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). На відміну від інших східнослов’янських мов, в українській мові є кличний відмінок. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).
5. За оцінками довідників Ethnologue та Encarta українська мова посідає 28 місце у списку мов за кількістю носіїв. Кількість людей, які розмовляють українською, становить близько 45 мільйонів. Цікаві відомості з історії української мови 1.Українську мову офіційно визнали літературною після видання “Енеїди” Івана Котляревського. Відтак, Котляревського вважають основоположником нової української мови.
2.Перший український “Буквар” видав у 1574 року у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник книги, який було знайдено 1927-го в Римі. Зараз стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.
3.Найстарішою українською піснею вважається балада “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?”.
4.Найбільше перекладів серед українських творів має “Заповіт” Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.