24 травня в Україні, як і в інших країнах Європи, проходить свято на честь дня слов'янської писемності. Це дуже важливе свято для кожного з нас. Адже саме завдяки писемності ми можемо передавати і отримувати важливі знання, зберігати традиції, відомості про історію нашого народу. Знаючи букви, ми можемо читати цікаві історії.
У 6 - А, 7 - А і 8 - А клас відбувся захід “Інформаційний калейдоскоп “Витоки слов'янської писемності” (учителі української мови Діброва Т.В, Чернишова О.А., завідувачка бібліотекою Піддубна О.А.)
Пропонуємо познайомитись усім із найцікавішими родзинками заходу.
Потреба передавати думки за допомогою писемності у слов'ян виникла дуже давно. Першими писемними знаками стали черти і рези. Це ще не алфавітне письмо, а позначки, сповнені семантичного змісту. Їх називали “черти і рези”.
Черти - вед слова “чертити”, “креслити”.Рези - від слова “різати”. З VII - VIII століть слов'яни налагоджують тісні зв'язки з Візантією. Тож у них розповсюджується грецьке письмо, яке пристосовувалидо передаванняслов'янських звуків. Поряд з грецьким у західних слов'ян, використовувалось письмо латинське. Так було до тих пір, поки князь великоморавський Ростислав звернувся до візантійського імператора Михайла ІІІ з проханням надіслати до Моравії місіонерів, котрі б виклали християнське вчення слов'янською мовою. Це давало можливість розширити вплив візантійської церкви на Європу. Місію християнської проповіді в Моравії було запропоновано виконувати братам Костянтину (слов'янське ім'яКирило) і Мефодію. Вони народилися в місті Солунь (тепер Солоніки) у родині військового. За однією з версій їх батько Лев був греком, а мати Марія - болгаркою, тому брати добре зналияк грецьку, так і слов'янську мови.
Молодший брат, Кирило, народився у 827 році. З 841 року він навчався при дворі візантійського імператора Михайла ІІІ. Добре знав окрім слов'янської та грецької ще латинську, іврит і арабську мови. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію. Брав участь у диспутах з іконоборцями і мусульманами в Сирії. Здійснив три місії: до арабів, хозарів і слов'ян. Перед смертю постригся в ченці.
Його старший брат Мефодій, був військовим, як батько, але дослужився до посади стратига Славінії, області Македонії. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря. Здійснив дві місії: до хозарів і слов'ян. Був висвячений на єпископа Моравії та Паннонії.
У Моравії брати прожили три роки. Вони перекладали церковні книги з грецької мови на слов'янську, навчали слов'ян читанню, письму та веденню богослужіння рідною мовою. У 867 році Кирило і Мефодій відвідали Панонію, де знаходилося Блатенське князівство. Тут за дорученням князя Коцела брати теж навчали слов'ян книжкової справи.
Для того, щоб це стало можливим, Кирило та Мефодій створили дві абетки. Більшість учених гадає, що саме глаголицю винайшов Кирило для слов'ян Моравії та Паннонії. Ця абетка має складне написання літер у вигляді кружечків і петельок, з'єднаних між собою. Глаголиця складається з 39 літер.
Кирилиця відома з ХІ - ХІІ століть. Вона спершу складалася з 43 літер: 24 грецьких і 19 оригінальних слов'янських. Накреслення букв близьке грецькому, візантійському алфавітові. Кирилиця - складна творча переробка грецького алфавіту. Протягом віків з українського алфавіту зникли 10 букв, у сучасній українській абетці 33 букви.
Кирило та Мефодій були також авторами оригінальних творів. На жаль, вони до нас не дійшли. Кирила вважають автором “Азбучної молитви”, “Пролога до Євангелія”. Мефодія - автором гімну на честь Дмитра Солунського.
24 травня в Болгарії проводится парад до Дня слов'янської писемності. У ньому беруть участь усі, хто так чи інакше пов'язаний з книгою і писемністю.
Кирило і Мефодій вважаються одними зі святих покровителей Європи. Їм встановлені пам'ятники у багатьох країнах Європи, в тому числі і в Україні.
Існує орден Кирила і Мефодія. На честь братів названо астероїд 2609 “Кирило і Мефодій”, встановлено Міжнародну премію імені Кирила та Мефодія за визначні праці зі староболгаристики і славистики.
Пропонуємо також відео про творців слов'янської абетки та їх роль в історії культури.
Святі брати Кирило і Мефодій https://www.youtube.com/watch?v=iqyCHJnbb-8&ab_channel=ClaraStudio.tv
День слов'янської писемності та культури відзначаємо 24 травня
Учні зробили висновки про значення культурної місії Кирила і Мефодія для усіх слов'ян і для людства в цілому, про те, як важливо мати власну писемність, про те, що треба любити, вивчати і шанувати рідну українську мову.