Агресія Російської Федерації проти України: хроніка подій та спротив українського народу

12 років тому, у лютому 2014 року, Російська Федерація розпочала збройну агресію проти України. Ворог окупував Автономну Республіку Крим і місто Севастополь, а також захопив окремі райони Донецької та Луганської областей. До 24 лютого 2022 року основні бойові дії точилися на сході країни, хоча протистояння російській гібридній агресії відбувалося на всій території України.

24 лютого 2022 року РФ здійснила повномасштабне вторгнення, намагаючись знищити українську державність і національну ідентичність. Цей напад став грубим порушенням міжнародного права і загрозою глобальній безпеці. Російська держава, спираючись на ідеологію “рашизму”, прагнула силової ревізії кордонів та ліквідації незалежної України.

Першим об’єктом агресії став Крим. З 20 лютого 2014 року російські війська перетинали державний кордон України, захоплювали адміністративні будівлі, блокували військові частини і органи влади. Псевдореферендум 16 березня 2014 року було проведено під контролем озброєних окупантів і бойкотований місцевим населенням, але Росія використала його як привід для анексії півострова.

На сході України російські спецслужби та підконтрольні їм терористичні групи захоплювали будівлі, вчиняли напади на силові структури та створювали квазідержавні утворення – “ДНР” і “ЛНР”. Українські сили, підкріплені добровольцями, зупинили просування окупантів і частково відновили контроль над територіями. Бої за Донецький аеропорт і Дебальцеве стали символом героїзму та незламності українських захисників.

Повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року охопило всю Україну. Російські війська завдавали ударів по цивільній інфраструктурі, містах та житлових кварталах. Український народ, мобілізувавшись у складі Збройних сил, Національної гвардії, тероборони та волонтерського руху, продемонстрував мужність, стійкість і єдність. Битви за Київ, Харків, Маріуполь, Херсон та інші міста показали, що українці здатні відстояти свободу своєї країни і захистити європейські цінності.

Росія розв’язала загарбницьку війну, спрямовану на знищення української державності, геноцид народу і викорінення національної ідентичності. Проте українці вистояли і продовжують боротися за свою землю, суверенітет і територіальну цілісність. Весь світ бачить, що спротив українського народу – це боротьба за свободу, демократію та безпеку Європи.

Сьогодні, завдяки героїзму захисників і підтримці союзників, Україна зберігає територіальну цілісність і продовжує ефективно стримувати агресора на всіх фронтах – військовому, дипломатичному та інформаційному.

Більше інформації про події війни рф проти України

Освітній проєкт «Діалоги про війну» – чотири 10-хвилинні відеорозмови учениці з ветеранами сучасної російсько-української війни на теми: «Що таке війна?», «Чому Росія прагне захопити Україну?», «Що таке сучасна російсько-українська війна?», «Повномасштабне вторгнення», а також методичні рекомендації.

Проєкт “Діалоги про війну. Повномасштабне вторгнення” – відеорозмова школярки з військовослужбовцем про передумови та перебіг повномасштабного вторгнення РФ в Україну, відсіч агресії, інформаційний захист.

Серія короткометражних документальних фільмів «Жінки, які загинули за Україну» – це проєкт Жіночого ветеранського руху за підтримки Інституту.

Цикл «Нескорені» – три короткі ролики, в яких про воїнів Української повстанської армії розповідають їхні нащадки, котрі нині на передовій боронять Україну від російської агресії.

«Історії місць війни» – відеофіксація спогадів людей, які пережили окупацію населених пунктів Київської області і стали свідками воєнних злочинів.

Фільм-реквієм «Імена на стінах» – документальний мініфільм про історію 11-річної Валерії Прокопенко та її односельчан із села Ягідного на Чернігівщині. В лютому–березні 2022 року вони пережили жахіття російської окупації.

«Свідчення про війну» – інтерв’ю з мешканцями Городнянської громади та міста Чернігова, що пережили окупацію та облогу. Проєкт реалізовується Інститутом спільно із миротворчою організацією ПАКС (PAX)–Нідерланди, Українським центром «Простір Гідності», ГО «Центр Доброчин» в межах програми «Зміцнення соціальної згуртованості та заснування суспільного договору у постраждалій від війни Чернігівській області».