Саме в цей день, в 1941 року, о 4 годині ранку за берлінським часом, імперський міністр внутрішніх справ Ріббентроп вручив радянському послу Деканозову ноту про оголошення війни. Поки радянський посол "ознайомлювався" з документом, німці вже штурмували мирне населення.
22 червня 1941 року о 7 ранку Київ почала бомбити авіація Німеччини. Деякий час люди не розуміли, що відбувається, і думали, що це навчання. Німецькі бомбрадувальники мали на меті знищити мости, заводи, залізничний вокзал та військовий аеродром. Під час Другої світової за найменшими підрахунками істориків загинули від 50 до 85 мільйонів людей, в Україні кількість жертв сягала від 8 до 10 мільйонів осіб, завдано матеріальних збитків на суму 285 млрд. тогочасних рублів, постраждали 700 міст та містечок, 28 тис. сіл. Мільйони людей опинилися в окупації, а в зруйнованих війною селах, містах і містечках залишалися матері, дружини з малими дітьми, переважна більшість яких незабаром ставали вдовами, а діти – сиротами.
Надходив ранок. Червень. Двадцять друге. Народжувався з квітів і роси. Хто на базар собі збирався, А хтось травичку зранку вже косив. Не знали ще, що тінь лягла на плечі, Що буде боляче дорослим і малечі… Такі жита, що не дістати рукою! Така блакить, що в серці не вмістить! І раптом поле стало полем бою І сонце зупинилося на мить! І танки здибились перед житами, Вторгаючись в густий клубчастий дим, І бризнув колос на броню сльозами, І зерном бризнув, трепетним, живим.
Comments